1. Словник української мови в 11 томах

каюр

КАЮ́Р, а, ч. На Півночі — назва погонича оленів або собак, запряжених у нарти.

Каюри, як називають на узбережжі погоничів собачих запряжок, не радили їхати (Багмут, Щасл. день.., 1959, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каюр — каю́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. каюр — -а, ч. На Півночі – назва погонича оленів або собак, запряжених у нарти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каюр — КАЮ́Р, а, ч. Погонич оленів або собак, запряжених у нарти. Каюри, як називають на узбережжі погоничів собачих запряжок, не радили їхати (І. Багмут). Словник української мови у 20 томах
  4. каюр — каю́р (ненецьке) погонич запряжки собак. Словник іншомовних слів Мельничука