квакер

КВА́КЕР, а, ч.

Член поширеної у Великій Британії та США протестантської секти, для якої характерні віра в те, що людина може безпосередньо спілкуватися з Богом, заперечення будь-яких зовнішніх виявів релігійності (церковних обрядів, таїнств і т. ін.).

Я бачу: ідуть квакери – не ті, XVII віку, а ці .. горожани (М. Хвильовий);

Квакери зазнавали переслідувань з боку англіканської церкви й, починаючи з 60-х років XVII ст., емігрували в Північну Америку (з наук. літ.);

Квакери негативно ставились до рабовласництва, вважаючи, що воно суперечить вченню християнської церкви (з навч. літ.);

Квакери відомі тим, що вони не приймають насилля в будь-якій формі, а також широкою соціальною діяльністю, спрямованою на утвердження в суспільстві ідеалів гуманізму та пацифізму (із журн.).