квакати
КВА́КАТИ, ква́каю, ква́каєш і ква́чу, ква́чеш, недок.
1. Видавати звуки “ква-ква” (про жабу).
[Горнов:] Жаби квакають, від ставка мулом несе (М. Кропивницький);
Десь у водоростях квакає жаба (П. Козланюк);
Всі вони [жаби] ворушилися, повзали, стрибали, квакали і стрекотіли, кліпаючи великими, вибалушеними очима (І. Кирій);
// Видавати звуки, схожі на квакання жаби.
– Це ж люди говорили, а не качки квакали, – відповіла Устя (Б. Лепкий);
Десь квакають дикі качки, що згодом вириваються з очерету і спішать, ніби їх хто жене, в далечінь (У. Самчук);
* Образно. – Та й квакають же вареники, неначе качки кахкають у вашому горлі, пане Занудов! (І. Нечуй-Левицький);
– Тільки не забудь згадати, як падав з драбини й останні штанці порвав, – глузливо нагадала Надія Іванівна. – І як од затірки в усього класу животи квакають, мов жаби навесні (А. Михайленко).
2. розм. Те саме, що кря́кати 2.
– Годі, годі квакати! – кажуть кармазини. – Побачимо ось, чия візьме (П. Куліш).
Значення в інших словниках
- квакати — ква́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- квакати — див. КУМКАТИ. Словник синонімів Караванського
- квакати — -аю, -аєш, недок. Видавати звуки "ква-ква" (про жабу). || Видавати звуки, схожі на квакання жаби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квакати — (жаба) див. горланити Словник чужослів Павло Штепа
- квакати — ква́кати ірон. пиячити (Лучук)|| = бамбурити Лексикон львівський: поважно і на жарт
- квакати — Аю, -аєш, недок., комп. Працювати з Quark Xpress. Працювати у Кварку, тобто квакати, я не вмію. Словник сучасного українського сленгу
- квакати — (-аю, -аєш) недок.; жрм.; згруб.-презирл. Говорити, промовляти щось. БСРЖ, 249. Словник жарґонної лексики української мови
- квакати — КВА́КАТИ (про жаб — уривчасто кричати), КУ́МКАТИ, КРУ́МКАТИ, КРЕКТА́ТИ, КРЕКОТА́ТИ підсил., КРЯ́КАТИ, РЕ́ХКАТИ діал. — Док.: ква́кнути, ку́мкнути, кру́мкнути, кря́кнути. (Горнов:) Жаби квакають (М. Кропивницький); На ставку кумкали жаби (Н. Словник синонімів української мови
- квакати — КВА́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати звуки «ква-ква» (про жабу). [Горнов:] Жаби квакають, від ставка мулом несе (Кроп., І, 1958, 390); Десь у водоростях квакає жаба (Козл., Ю. Крук, 1950, 21); // Видавати звуки, схожі на квакання жаби. *Образно. Словник української мови в 11 томах
- квакати — Квакати, -каю, -єш гл. 1) Квакать (о лягушкѣ). Сіла жаба та й квакає. Кв. 2) — ква́чу, ква́чеш. Крякать (объ уткѣ). Заріж, сину, качурину, — нехай кача́ ква́че. Чуб. V. 883. 3) Говорить (выраженіе презрительное). Годі, годі, квакати! — кажуть кармазини. — Побачимо ось, чия візьме. К. ЧР. 298. Словник української мови Грінченка