кваліфікуватися

КВАЛІФІКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

1. Набувати кваліфікації (у 3 знач.).

– Чи Нестор не на будучого [майбутнього] техніка кваліфікується? – спитав я, – що починає відтепер міряти землю? (О. Кобилянська);

– Я згоден: таким зеленим та недосвідченим, як Максим Бондарчук, треба їхати. Таких на арену випускати ще рано. І ось там, де люди ніколи не бачили цирку, нехай і кваліфікується (Д. Ткач).

2. тільки недок. Пас. до кваліфікува́ти 1, 2.

Зараз, коли запізнення на кілька хвилин кваліфікувалося чи не як злочин, майже всі демонстративно залишали інститут точно о п'ятій (М. Дашкієв);

Заходи з енергозбереження іноді не пов'язані з виробничою діяльністю підприємств, тому не кваліфікуються податківцями як валові витрати чи основні фонди, тобто не підлягають амортизації (з наук. літ.);

Принцип, завдяки якому досягається максимальний результат за мінімальних затрат матеріалів, енергії, сил, кваліфікується як універсальний (з наук.-попул. літ.).