1. Словник української мови у 20 томах

квапний

КВАПНИ́Й, а́, е́.

1. розм. Те саме, що квапли́вий 1, 2; поспішний, хапливий.

Прямували квапною ходою до села. Івоніка засунув свій великий неформений капелюх низько на чоло, а очі хлопця прощалися востаннє з усім, що минали (О. Кобилянська);

Я супроводив його, бачите, у квапній дорозі на Бардуїв і Телич (К. Гриневичева);

А з світлиці – голова розкуйовджена виглянула, працею квапною розрум'янена (Н. Королева);

* Образно. Все віддзвеніло, перезріло, перегоріло нагло все. І тільки зморщок квапні стріли скородять вигасле лице (П. Мовчан).

2. діал. Спокусливий.

Гроші квапні! Що кожне на їх квапиться (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квапний — ква́пний прикметник квапни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. квапний — -а, -е. 1》 розм. Те саме, що квапливий 1), 2); поспішний, хапливий. 2》 діал. Спокусливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квапний — ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. квапний — КВАПНИ́Й, а́, е́. 1. розм. Те саме, що квапли́вий 1, 2; поспішний, хапливий. 2. діал. Спокусливий. Гроші квапні! що кожне на їх квапиться (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. квапний — Квапни́й, -а, -е 1) Спѣшный. 2) Охочій до чего. 3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у. Словник української мови Грінченка