квапний
квапни́й
-а, -е.
1》 розм. Те саме, що квапливий 1), 2); поспішний, хапливий.
2》 діал. Спокусливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квапний — ква́пний прикметник квапни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- квапний — КВАПНИ́Й, а́, е́. 1. розм. Те саме, що квапли́вий 1, 2; поспішний, хапливий. Прямували квапною ходою до села. Івоніка засунув свій великий неформений капелюх низько на чоло, а очі хлопця прощалися востаннє з усім, що минали (О. Словник української мови у 20 томах
- квапний — ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
- квапний — КВАПНИ́Й, а́, е́. 1. розм. Те саме, що квапли́вий 1, 2; поспішний, хапливий. 2. діал. Спокусливий. Гроші квапні! що кожне на їх квапиться (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- квапний — Квапни́й, -а, -е 1) Спѣшный. 2) Охочій до чего. 3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у. Словник української мови Грінченка