квасник

КВАСНИ́К, а́, ч.

1. Той, хто варить, готує і продає квас.

Я лише потім зрозумів, чому на наш двір ходить стільки калачників, збитенщиків, квасників, шорників, всіляких інших людей, котрі самі набивалися в дружбу (Ю. Мушкетик);

Квасовар – той, хто варить, готує квас, а квасник – той, хто не тільки варить, готує, але й продає його (з наук.-попул. літ.).

2. Посуд, у якому подають квас до столу.

Великим попитом у XVIII ст. користувалися так звані кумгани (в Україні їх називають куманцями), квасники (схожі на українські барильця) (з наук. літ.).

3. Корж, який заливають окропом для приготування квасу.

У давнину квасники зазвичай випікали восени, після збору врожаю, потім зберігали протягом зими в бочках або тканинних мішечках (із журн.).

4. Діжка, кадіб для квашення або дублення.

Квасники для приготування квасу виготовляли з подвійним дном (із журн.).