квашений

КВА́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ква́сити 1.

Капуста, трохи переквашена, розм'якла, видно, не материною рукою квашена (Ю. Збанацький).

2. прикм. Приготовлений способом квашення (у 1 знач.).

Стіл увесь був заставлений тарілками і блюдами з їжею .. І в центрі всього широко розмістилась глибока полив'яна миска, з горою повна квашеної антонівки (І. Микитенко);

Квашені опеньки смачні, коли їх полляти олією (М. Стельмах);

Семен нарiзав квашених огiркiв, налив тарiлку меду, м'ясо i бiлий коровай хлiба були на столi (Р. Андріяшик);

Коли мати вдома, вона лише те й робить, що мацає мiй пульс та годує мене яблуками, морквою i квашеною капустою (В. Нестайко);

// у знач. ім. ква́шене, ного, с. Їжа, приготовлена із застосуванням закваски.

Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах (Біблія. Пер. І. Огієнка).

3. прикм., розм. Кислий.

Квашене молоко на сир зсілося (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квашений — ква́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. квашений — див. кислий Словник синонімів Вусика
  3. квашений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до квасити 1). 2》 прикм. Одержаний внаслідок квашення (у 1 знач.). 3》 прикм., діал. Кислий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квашений — КИ́СЛИЙ (який має смак, схожий на смак оцту, лимона тощо; який утворився внаслідок бродіння), КВАСНИ́Й розм.; ПРОКИ́СЛИЙ (перев. який зіпсувався від бродіння); СКВА́ШЕНИЙ, КВА́ШЕНИЙ (одержаний квашенням); ОСКО́МИСТИЙ розм. (який викликає оскому). Словник синонімів української мови
  5. квашений — Ква́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. квашений — КВА́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ква́сити 1. Капуста, трохи переквашена, розм’якла, видно, не материною рукою квашена (Збан., Єдина, 1959, 30). 2. прикм. Одержаний внаслідок квашення (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах
  7. квашений — Квашений, -а, -е Кислый, скисшій. Квашене молоко на сир зсілося. Чигир. у. Словник української мови Грінченка