кволішати

КВОЛІ́ШАТИ, аю, аєш, недок.

Те саме, що кволі́ти 1.

Роки дають себе знати – немає давньої сили, менше здоров'я, кволішає рука (С. Скляренко);

Людина, яка пережила величезні випробування, духовно кволішала й занепадала, через це таких і називали загубленим поколінням – вони вже не могли жити нормально (Валерій Шевчук).