квіритський
КВІРИ́ТСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до квіри́т.
Характерною рисою квіритського права власності були чітко встановлені форми її придбання (з наук. літ.);
Повна правоздатність передбачала право брати квіритський шлюб, який супроводжувався певними юридичними наслідками (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квіритський — -а, -е. Стос. до квіритів. Квіритське право — у Стародавньому Римі – синонім цивільного (тобто національного, власне римського) права. Великий тлумачний словник сучасної мови