квіслінг

КВІ́СЛІНГ, а, ч., політ.

Зрадник, колаборант; той, хто співпрацює з ворогом.

Розгодовані біля корит монополій квіслінги, скороспечені вельможі навчились подавати себе публіці досить ефектно (О. Гончар);

– Вони, ці квіслінги, подібно самим нацистським ватажкам, – будуть віддані нами на наступний же день після перемоги на справедливий суд трибуналів союзників, – сказав Вінстон Черчилль у своїй промові 22 червня 1941 р. (з газ.).