1. Словник української мови у 20 томах

квітень

КВІ́ТЕНЬ, тня, ч.

Четвертий місяць календарного року.

Листи Ваші одібрав: від 25 лютого .. і від 2 квітня (Панас Мирний);

Сьогодні, тридцятого квітня, він мав одержати за півмісяця свою платню, щось коло сорока карбованців (В. Підмогильний);

То був квітень, бо було цвітіння, Парування та буяння сил (М. Рильський);

Неймовірно гарна вже сама по собі оця пора – березень перехиляється в квітень (Ю. Мушкетик);

Луна від співу гостей широко котилася селом, бо столи винесені були надвір, а що був лише кінець квітня, то люди лише вдягалися трохи тепліше (Ю. Покальчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітень — кві́тень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. квітень — [кв’ітеин'] -т(‘)н'а, ор. -тнеим, м. (ў) -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. квітень — -тня, ч. Четвертий місяць календарного року. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квітень — Кві́тень, -тня, -тневі, в -тні; кві́тні, -тнів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. квітень — КВІ́ТЕНЬ, тая, ч. Четвертий місяць календарного року. Листи Ваші одібрав: від 25 лютого.. і від 2 квітня (Мирний, V, 1955, 429); То був квітень, бо було цвітіння, Парування та буяння сил (Рильський, І, 1956, 143). Словник української мови в 11 томах
  6. квітень — Квітень, -тня м. Апрѣль. Коли на Мартина (14 квітня) буде хороша година, то буде хороше на людей і на урожай. Ном. № 431. Словник української мови Грінченка