квітинка
КВІТИ́НКА, и, ж., рідко.
Зменш.-пестл. до кві́тка.
Він На куща спрожогу впав, За квітинку ухопився Та за пазуху й сховав (Я. Щоголів);
Все схиляє [рослинка] свою дрібну, до мізерності дрібну квітинку, дрібну і такого кольору, як борошно, тільки не біле, а сірувате... (В. Барка);
* У порівн. Серед безмежних степів, як квітинки, красувалися веселі села, хутори і присілки (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квітинка — квіти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- квітинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до квітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квітинка — КВІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кві́тка. Він На куща спрожогу впав, За квітинку ухопився Та за пазуху й сховав (Щог., Поезії, 1958, 246). Словник української мови в 11 томах