квітинка

КВІТИ́НКА, и, ж., рідко.

Зменш.-пестл. до кві́тка.

Він На куща спрожогу впав, За квітинку ухопився Та за пазуху й сховав (Я. Щоголів);

Все схиляє [рослинка] свою дрібну, до мізерності дрібну квітинку, дрібну і такого кольору, як борошно, тільки не біле, а сірувате... (В. Барка);

* У порівн. Серед безмежних степів, як квітинки, красувалися веселі села, хутори і присілки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітинка — квіти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. квітинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до квітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квітинка — КВІТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кві́тка. Він На куща спрожогу впав, За квітинку ухопився Та за пазуху й сховав (Щог., Поезії, 1958, 246). Словник української мови в 11 томах