квітковий

КВІТКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.

1. Прикм. до кві́тка.

Він подякував садівникові, що з радістю показав йому своє квіткове царство, і пішов поблукати садом (Л. Смілянський);

Місяць світить, все видно. Вулиці квітковими ароматами душу потішають (І. Волошин);

Було таке враження, що всі квіти зійшлися до цього місця з усього лісу на незвичайний квітковий форум, і те, що потрапили на нього Іван з Марією, не було випадковим (Валерій Шевчук);

Шершені [шершні] живуть у дуплі, а тільки лиш інколи вилітають до світу набрати пилку чи квіткового меду на зиму (І. Андрусяк);

// Зробл. із квіток.

Квітучий газон є дуже ефектним квітковим оформленням (з наук. літ.);

// Утворений намальованими, вишитими або вирізьбленими квітками.

Квітковий орнамент українських килимів відзначається великою різноманітністю форм (з наук. літ.);

// Прикрашений квітами або їхнім зображенням.

Наречений-махаон зі своєю свитою відбув до костелу, куди от-от мали привезти і красуню-наречену у квітковій сукні (С. Андрухович);

// Признач. для квітів і їх вирощування.

До Софіїної кімнати занесла покоївка бузок, поставила в квіткову вазу (А. Шиян);

Був грудневий морозяний ранок. Парк стояв припорошений снігом. Його квіткові грядки геть порожні (О. Шугай);

Квіткова оранжерея в парку “Золоті ворота” в Сан-Франциско – це розкішний живий музей рідкісних тропічних рослин (з наук.-попул. літ.);

// Признач. для продажу квітів.

Із сміхом та жартами вибрався хлопець з дому. Кинувся одразу до найближчого квіткового магазину (О. Бердник);

Ідучи на роботу, Арлен зайшов у квітковий салон і взяв невеликий букет (О. Тесленко);

// Вигот. із квітів (у 1 знач.).

На берегах Дніпра наче за помахом чарівної палички появлялися декоративні дачі й палаци, тріумфальні арки.., квіткові гірлянди, вигадливої фантазії декорації (Є. Гуцало).

2. тільки квітко́вий. Який має квітки як органи розмноження.

Рід примул – складна у таксономічному відношенні група квіткових рослин, до складу якої входить від 500 до 540 видів світової флори (з наук. літ.);

Від вищих квіткових рослин водорості відрізняються простішою організацією й анатомічною будовою (з наук.-попул. літ.).

3. у знач. ім. квітко́ві, вих, мн. Рослини, що розмножуються за допомогою квіток (у 1 знач.).

Відомо, що квіткові – наймолодший клас рослин (з наук.-попул. літ.);

Що за дивовижна мутація мусила відбутися, щоб з голонасінних виникли покритонасінні – квіткові? (О. Бердник).