квітникарка

КВІТНИКА́РКА, и, ж.

1. Жін. до квітника́р.

Цей талант квітникарки відкрився в Ліни несподівано після переїзду сюди з суворих північних країв (О. Гончар);

Вона працювала чи то двірничкою, чи то квітникаркою у цьому парку й щоразу, забачивши його, сміялася (Ю. Мушкетик).

2. Те саме, що квітка́рка.

Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Ю. Смолич);

Дівчинка спокійно пояснила, що вона живе у дорослої квітникарки, яка продає квіти на базарі (О. Іваненко);

Француз затримав свою машину біля одної з квітникарок, взяв у неї букетик синіх .. фіалок (П. Загребельний);

Божевілля чигає по підземному переході блудними посмішками квітникарок, ромашковим соромом і нудотою пригорілої кави (Є. Пашковський).