1. Словник української мови у 20 томах

квітникар

КВІТНИКА́Р, я́, ч.

Той, хто вирощує квіти; фахівець з квітникарства.

У цю мить професор нагадував городника, квітникаря, пасічника, селянина. Бракувало йому тільки вишиваної сорочки, тільки бриля (Олекса Ізарський);

Я веду Едика одним із своїх давніх маршрутів, яким .. перед нами дружними лавами пройшли реставратори, будівельники, садівники, квітникарі (Ю. Мушкетик);

Цього року захід присвячено 20-річчю незалежності, тому квітникарі вирішили за допомогою квітів передати те, з чим асоціюється Україна (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітникар — квітника́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. квітникар — -я, ч. Той, хто вирощує квіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квітникар — КВІТНИКА́Р, я́, ч. Той, хто вирощує квіти. Садівники й квітникарі господарства готуються до масових весняних посадок (Веч. Київ, 2. IV 1957, 1); Біля сільського стадіону демонструють своє мистецтво квітникарі села (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 158). Словник української мови в 11 томах