1. Словник української мови в 11 томах

квітникар

КВІТНИКА́Р, я́, ч. Той, хто вирощує квіти.

Садівники й квітникарі господарства готуються до масових весняних посадок (Веч. Київ, 2. IV 1957, 1);

Біля сільського стадіону демонструють своє мистецтво квітникарі села (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітникар — квітника́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. квітникар — -я, ч. Той, хто вирощує квіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квітникар — КВІТНИКА́Р, я́, ч. Той, хто вирощує квіти; фахівець з квітникарства. У цю мить професор нагадував городника, квітникаря, пасічника, селянина. Словник української мови у 20 томах