квітникар
квітника́р
-я, ч.
Той, хто вирощує квіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квітникар — квітника́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- квітникар — КВІТНИКА́Р, я́, ч. Той, хто вирощує квіти; фахівець з квітникарства. У цю мить професор нагадував городника, квітникаря, пасічника, селянина. Словник української мови у 20 томах
- квітникар — КВІТНИКА́Р, я́, ч. Той, хто вирощує квіти. Садівники й квітникарі господарства готуються до масових весняних посадок (Веч. Київ, 2. IV 1957, 1); Біля сільського стадіону демонструють своє мистецтво квітникарі села (Нар. тв. та етн., 3, 1961, 158). Словник української мови в 11 томах