1. Словник української мови у 20 томах

квітник

КВІТНИ́К, а́, ч.

1. Ділянка в саду, парку, біля будинку і т. ін., на якій ростуть квіти.

Квітник в садку був і справді гарний (І. Нечуй-Левицький);

Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів (Н. Кобринська);

Потрібно щось робити з подвір'ям. Треба хоч квітники поробити, розбити на клумби, щоб хоч менше бур'яну було (М. Івченко);

Іван Кирилович дуже любить квіти .. У нього біля сільської лікарні чудесний квітник: там і гладіолуси, і братки, і айстри, і жоржини, і левкої, і гвоздики (Остап Вишня);

Марія принесла від сусідки цибулини жоржин і перекопала квітник (В. Дрозд).

2. кого, чого, перен. Про групу людей, які відзначаються красою, молодістю і т. ін. (перев. про жінок, дітей).

Було темно, проте було помітно, що там стояв цілий квітник дівчат (С. Васильченко);

Досвідчені митці, диригенти, режисери, концертмейстери невтомно викохують цей прекрасний квітник талантів [творчу молодь] (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітник — квітни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. квітник — (правильної форми) клюмба, сов. клумба; (талантів) сузір'я, суцвіття, букет; квітничок. Словник синонімів Караванського
  3. квітник — [кв'ітник] -ниека, м. (на) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
  4. квітник — -а, ч. 1》 Ділянка в саду, парку, біля хати тощо, на якій ростуть квіти. 2》 кого, чого, перен. Про групу людей, які відзначаються красою, молодістю тощо (перев. про жінок, дітей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. квітник — КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́К діал., КВІТО́ЧНИК діал.; КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І. Словник синонімів української мови
  6. квітник — Квітни́к, -ка́, -ко́ві, у -ку́; -ники́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. квітник — КВІТНИ́К, а́, ч. 1. Ділянка в саду, парку, біля хати тощо, на якій ростуть квіти. Квітник в садку був і справді гарний (Н.-Лев., III, 1956, 52); Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. квітник — Майданчик у парку, засіяний квітами. Архітектура і монументальне мистецтво