1. Орфоепічний словник української мови

квітник

квітни́к

[кв'ітник]

-ниека, м. (на) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітник — квітни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. квітник — (правильної форми) клюмба, сов. клумба; (талантів) сузір'я, суцвіття, букет; квітничок. Словник синонімів Караванського
  3. квітник — -а, ч. 1》 Ділянка в саду, парку, біля хати тощо, на якій ростуть квіти. 2》 кого, чого, перен. Про групу людей, які відзначаються красою, молодістю тощо (перев. про жінок, дітей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квітник — КВІТНИ́К, а́, ч. 1. Ділянка в саду, парку, біля будинку і т. ін., на якій ростуть квіти. Квітник в садку був і справді гарний (І. Нечуй-Левицький); Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів (Н. Кобринська); Потрібно щось робити з подвір'ям. Словник української мови у 20 томах
  5. квітник — КВІТНИ́К (ділянка землі, на якій вирощують квіти), ЗІЛЬНИ́К діал., КВІТО́ЧНИК діал.; КЛУ́МБА (у формі кола, квадрата тощо); РАБА́ТКА (уздовж паркових доріжок, клумб тощо). Квітник в саду був і справді гарний (І. Словник синонімів української мови
  6. квітник — Квітни́к, -ка́, -ко́ві, у -ку́; -ники́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. квітник — КВІТНИ́К, а́, ч. 1. Ділянка в саду, парку, біля хати тощо, на якій ростуть квіти. Квітник в садку був і справді гарний (Н.-Лев., III, 1956, 52); Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. квітник — Майданчик у парку, засіяний квітами. Архітектура і монументальне мистецтво