кебетливість

КЕБЕ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж., розм.

Властивість за знач. кебе́тливий.

Його [Панаса Мирного] герої здебільшого своєю вдачею й кебетливістю здіймаються понад загальний рівень (С. Єфремов);

Жіночка не врахувала однієї речі, якої не могла знати, не зважаючи на свою кебетливість: саме в той мент, коли вигулькнула зі свого двору.., пильні очі [дяка] вмить засікли Гапку із жупанцем під пахвою (Валерій Шевчук).