кев

КЕВ, КЕВ-КЕ́В, виг.

Звуконаслідування, що означає перев. крик кані.

Кев-кев! – зазвучало з гущавини лісу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кев — КЕВ, КЕВ-КЕ́В, виг. Звуконаслідування, що означає крик кані тощо. Словник української мови в 11 томах