келарня

КЕЛА́РНЯ, і, ж.

Комора в монастирі.

За митрополита Петра Могили в Густинському монастирі були побудовані тепла церква на честь Успіння Богоматері, трапезна і келарня при Успенській церкві, братські келії та дзвіниця (з наук.-попул. літ.);

У монастирі він спочатку працював у келарні (дрова рубав, воду носив і таке інше), потім пішов на підвищення – його призначили монастирським воротарем (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. келарня — кела́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. келарня — -і, ж., церк. Комора з льохом у монастирі для складування і зберігання вина та їстівних припасів для годування ченців. Великий тлумачний словник сучасної мови