1. Словник української мови у 20 томах

келеп

КЕ́ЛЕП, а, ч., заст.

Старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак.

Так Турн, Палланта підпустивши, Зо всіх сил келепом мазнув (І. Котляревський);

Тим часом вносять і турецькі гостинці: блискучий кінський наряд і келеп, саджений ізумрудами (П. Куліш);

Проти усіх – проти панів, проти царя Піднявся з свистом келеп бунтаря... (І. Багряний);

Ремісничі сотні простували через Соборний майдан.., озброєні самопалами, шаблями, келепами, списами (О. Ільченко);

* Образно. Потираючи руками скроні, в які гупали важкі келепи, султан вийшов через вузькі ґратчасті двері на Золоту Галерею (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. келеп — Палка з топірчиком і молотком [IX] Словник з творів Івана Франка
  2. келеп — ке́леп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. келеп — -а, ч. Старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. келеп — КЕ́ЛЕП, а, ч. Старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак. Так Турн, Палланта підпустивши, Зо всіх сил келепом мазнув (Котл., І, 1952, 258); Ремісничі сотні простували через Соборний майдан.. Словник української мови в 11 томах