1. Словник української мови в 11 томах

келеп

КЕ́ЛЕП, а, ч. Старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак.

Так Турн, Палланта підпустивши, Зо всіх сил келепом мазнув (Котл., І, 1952, 258);

Ремісничі сотні простували через Соборний майдан.., озброєні самопалами, шаблями, келепами, списами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 380);

*У порівн. Наче хто келепом ударив Йосипа по голові… (Мирний, IV, 1955, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. келеп — Палка з топірчиком і молотком [IX] Словник з творів Івана Франка
  2. келеп — ке́леп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. келеп — -а, ч. Старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. келеп — КЕ́ЛЕП, а, ч., заст. Старовинна ручна зброя, що має форму молота, насадженого на довгий держак. Так Турн, Палланта підпустивши, Зо всіх сил келепом мазнув (І. Словник української мови у 20 томах