1. Словник української мови у 20 томах

кенгуру

КЕНГУРУ́, невідм., ч. і ж.

Австралійський травоїдний ссавець родини сумчастих із довгими задніми й короткими передніми ногами, який пересувається стрибками.

Фламінго з Нігеру цвітуть квітками; Сидять, схилившись, кенгуру (О. Олесь);

Недавно аборигени Австралії наклали прокляття на свого прем'єра – вказали на нього кісткою кенгуру (Л. Костенко);

Кенгуру – велика тварина довжиною близько 2 метрів, із густим сірим хутром, заради якого на нього полюють (з навч. літ.);

Поліція Техасу провела операцію затримання кенгуру, який утік від господаря (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кенгуру — кенгуру́ іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кенгуру — невідм., ч. і ж. Австралійський травоїдний сумчастий ссавець із довгими задніми й короткими передніми ногами, що пересувається стрибками; цінний своїм хутром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кенгуру — невідм. Светр-реглан, у якого спереду є кишеня, як у кенгуру. Я люблю кенгурушки, бо в них прикольно складати руки, хоч і виглядає чи не по-дитячому. Словник сучасного українського сленгу
  4. кенгуру — кенгуру́ (англ. kangaroo, з австрал. мов) підродина сумчастих тварин; поширені в Австралії, Новій Гвінеї й Тасманії. Окремі види – об’єкти промислу. Значною мірою винищені. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кенгуру — Ссавець із групи сумчастих; бл. 40 видів, заселяють Австралію та сусідні з нею острови; рухаються, стрибаючи (до 13 м у довж.) на сильних задніх кінцівках, використовуючи хвіст як балансир; живляться рослинами; цінне хутро. Універсальний словник-енциклопедія
  6. кенгуру — КЕНГУРУ́, невідм., ч. і ж. Австралійський травоїдний сумчастий ссавець із довгими задніми й короткими передніми ногами, що пересувається стрибками; цінний своїм хутром. Словник української мови в 11 томах