кенгуру
КЕНГУРУ́, невідм., ч. і ж. Австралійський травоїдний сумчастий ссавець із довгими задніми й короткими передніми ногами, що пересувається стрибками; цінний своїм хутром.
Кенгуру — велика тварина (довжина близько 2 м), вкрита густим сірим хутром, заради якого на нього полюють (Зоол., 1957, 143);
Фламінго з Нігеру цвітуть квітками; Сидять, схилившись, кенгуру (Олесь, Вибр., 1958, 331).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кенгуру — кенгуру́ іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кенгуру — невідм., ч. і ж. Австралійський травоїдний сумчастий ссавець із довгими задніми й короткими передніми ногами, що пересувається стрибками; цінний своїм хутром. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кенгуру — КЕНГУРУ́, невідм., ч. і ж. Австралійський травоїдний ссавець родини сумчастих із довгими задніми й короткими передніми ногами, який пересувається стрибками. Фламінго з Нігеру цвітуть квітками; Сидять, схилившись, кенгуру (О. Словник української мови у 20 томах
- кенгуру — невідм. Светр-реглан, у якого спереду є кишеня, як у кенгуру. Я люблю кенгурушки, бо в них прикольно складати руки, хоч і виглядає чи не по-дитячому. Словник сучасного українського сленгу
- кенгуру — кенгуру́ (англ. kangaroo, з австрал. мов) підродина сумчастих тварин; поширені в Австралії, Новій Гвінеї й Тасманії. Окремі види – об’єкти промислу. Значною мірою винищені. Словник іншомовних слів Мельничука
- кенгуру — Ссавець із групи сумчастих; бл. 40 видів, заселяють Австралію та сусідні з нею острови; рухаються, стрибаючи (до 13 м у довж.) на сильних задніх кінцівках, використовуючи хвіст як балансир; живляться рослинами; цінне хутро. Універсальний словник-енциклопедія