1. Словник української мови у 20 томах

кепсько

КЕ́ПСЬКО.

Присл. до ке́пський.

Час сушить навіть могутні дуби, й цей запорожець-велетень кепсько вже бачив і був зовсім глухий (А. Кащенко);

От жарти-жарти, а тим часом справді кепсько приходиться (М. Коцюбинський);

Гальма були кепсько відрегульовані (Л. Первомайський);

Господарі планети мали крила і, судячи з усього, чудово літали. Але ходили вони, мабуть, кепсько (І. Росоховатський);

// у знач. пред.

“Ще дощ буде, – подумав Денис. – Це кепсько: змерзнеш так, що й не висидиш” (Б. Грінченко);

Голодувати не доводилось, але кепсько було без сірників і без гасу (О. Донченко);

Грицько мовчить, і те мовчання загусає мені на серці тривогою. Ото попросив раз пити – і все. Мабуть, йому вельми кепсько (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кепсько — ке́псько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кепсько — див. недбало Словник синонімів Вусика
  3. кепсько — Присл. до кепський. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кепсько — ке́псько погано (ср, ст)||паскудно Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. кепсько — ПОГА́НО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВО підсил., КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., НЕЗУГА́РНО розм., АБИ́ЯК розм. Словник синонімів української мови
  6. кепсько — Ке́псько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кепсько — КЕ́ПСЬКО. Присл. до ке́пський. От жарти-жарти, а тим часом справді кепсько приходиться (Коцюб., III, 1956, 280); Гальма були кепсько відрегульовані (Перв., Дикий мед, 1963, 342); // у знач. присудк. сл. — Ще дощ буде, — подумав Денис. Словник української мови в 11 томах
  8. кепсько — Кепсько нар. Худо, плохо. То кепсько, що не купив соли. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка