керамзит

КЕРАМЗИ́Т, у, ч.

Пористий будівельний матеріал, який виробляють прискореним випалюванням легкоплавких глинистих порід і застосовують як заповнювач легкого бетону; фільтрувальний матеріал, для тепло- і звукоізоляції.

Було досліджено особливості вирощування рослин у теплицях на різних твердих нейтральних субстратах – гравії, піску, гранітному щебені, керамзиті (з наук. літ.);

Керамзит – екологічно чистий продукт. Саме він і є вихідною сировиною для керамзитобетону (з наук.-попул. літ.);

Як об'ємні носії для біофільтра застосовують гравій, керамзит, пластмасові вироби різних розмірів і конфігурацій (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керамзит — керамзи́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. керамзит — Керамзит — expanded clay aggregate — Keramsit — пористий штучний матеріал з легкоплавких глинистих порід, що спучуються. Виготовляють К. випалюванням у вигляді гравію, щебеню, піску. Застосовують у будівництві. Гірничий енциклопедичний словник
  3. керамзит — -у, ч. Пористий будівельний матеріал у вигляді гравію, щебеню або піску. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. керамзит — керамзи́т (від грец. κέραμος – глина) пористий матеріал у вигляді гравію, щебеню або піску, який виробляють випалюванням з глинистих порід. Застосовують у будівництві. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. керамзит — КЕРАМЗИ́Т, у, ч. Пористий будівельний матеріал у вигляді гравію, щебеню або піску, який виробляють прискореним випалюванням легкоплавких глинистих порід. Велику партію полегшеного керамзиту — пористого заповнювача для бетону одержано на Самбірському керамічному заводі (Роб. газ., 13.V 1976, 2). Словник української мови в 11 томах