кермування

КЕРМУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. кермува́ти.

Сорочка на ньому [Петрові] була розхристана, .. руки напружені від кермування стерном, ноги широко розстановлені, щоб хвиля, надавивши на стерно, не звалила стернаря геть з чердака [носа невеликого човна] (А. Кащенко);

На той час з високого етеру злітає на корабель бог сну; він приймає на себе вигляд одного з товаришів Палінурових, намагається вирвати у нього з рук кермування, але досвідчений стерник не дається, не пускає кормила (М. Зеров);

Комісія, зав'язана для кермування виборами, іменувала мене своїм агентом (І. Франко).