керувальник

КЕРУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто керує колективом, відповідає за певний напрям роботи; керівник.

Умілим керувальником є тільки той, хто сам постійно навчається керувати колективом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me