керувальник
КЕРУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто керує колективом, відповідає за певний напрям роботи; керівник.
Умілим керувальником є тільки той, хто сам постійно навчається керувати колективом (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me