керування

КЕРУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. керува́ти 1, 2; керівництво (у 1 знач.).

Це слово [такелаж] означає всі як єсть на кораблі приладдя для керування парусами (Ю. Яновський);

Об'єктом дослідження сучасної механіки космічного польоту є визначення траєкторій та способів керування рухом космічного апарата, які б забезпечували виконання заданого маневру найкращим чином (з наук. літ.);

– Керування ходом судна здійснюється з рубки, що утворює виступ у зовнішній частині корабельного корпусу. Ілюмінатори рубки з товстого черепицеподібного скла (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);

Розв'язання проблеми керування термоядерними реакціями відкриває для людства нове могутнє джерело енергії (з наук.-попул. літ.);

Керування справами перебрав на себе зух – компаньйон, якому батько цілком довірився, дарма що підприємство, працюючи на повний хід, давало чомусь самі збитки (Б. Антоненко-Давидович);

Керування університетським хором доручили молодому диригентові, який перейшов на викладацьку роботу з обласного театру опери та балету (із журн.);

Проблемне навчання на етапі засвоєння нових знань є одним із важливих засобів керування пізнавальною діяльністю студентів, побудованому на зосередженні їхньої довільної та післядовільної уваги на пошукових діях (з навч. літ.).

2. перев. з означ. Система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами і т. ін.

Я висунув з-під панелі штурвал і активував ручне керування (О. Авраменко, В. Авраменко);

За допомогою рульовою керування повертають передні колеса і цим самим змінюють напрям руху автомобіля (з навч. літ.);

Дистанційне керування технологічними процесами унеможливлює перебування людини в небезпечних зонах та умовах (із журн.).

3. лінгв. Підрядний синтаксичний зв'язок між словами у словосполученні та реченні, при якому залежне слово ставиться в тому відмінкові, якого вимагає головне слово.

Прийменники, допомагаючи у виявленні синтаксичного керування непрямими відмінками іменних частин мови, вносять у відмінкові форми спеціальні смислові відтінки (з наук. літ.);

До лексико-синтаксичних синонімів належать такі конструкції, які відрізняються лише сполучником, прийменником, часткою або модальним словом, – при збереженні того ж синтаксичного зв'язку – керування (з навч. літ.).

△ Автоматизо́вана систе́ма управлі́ння (керува́ння) див. систе́ма;

Пост керува́ння див. пост;

(1) Си́льне керува́ння, лінгв. – вид керування, коли між стрижневим і залежниим словами існує необхідний зв'язок для поширення семантики головного.

Сильне керування охоплює доповнювальні, об'єктні й об'єктно-обставинні відношення (з наук. літ.);

(2) Слабке́ керува́ння, лінгв. – вид керування, при якому поширення стрижневого слова відповідною формою залежного слова не передбачено його лексико-граматичними властивостями.

Слабке керування є регулярним у дієслів інструментальної семантики, що у своєму змісті містять такий компонент, заповнення якого є факультативним (з наук. літ.).