1. Великий тлумачний словник сучасної мови

керування

керува́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. керувати 1), 2); керівництво (у 1 знач.).

Децентралізоване керування — керування у системі, в якій функції керування не закріплені за якою-небудь однією особою або підсистемою.

Дистанційне керування — керування віддаленими об'єктами за допомогою сигналів або повідомлень.

Керування базами даних спец. — процес визначення, створення, ведення баз даних, а також маніпулювання ними.

Керування даними спец. — сукупність функцій забезпечення необхідного подання даних та операцій над ними.

Керування доступом до даних спец. — розмежування та обмеження доступу користувачів згідно з їх правами.

Керування потоком даних спец. — функція мережі передавання даних, яка забезпечує узгодженість надходження даних.

Централізоване керування — а) автоматизоване керування технологічним об'єктом або процесом з єдиного робочого місця; б) у комп'ютерних мережах – керування, за якого одна із станцій (головна) керує всіма іншими станціями.

Утрачати (утратити) керування — утрачати здатність бути керованим (про літак, снаряд і т. ін.).

2》 перев. з означ. Система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо.

3》 грам. Зв'язок між словами в реченні, за якого залежне слово ставиться в тому відмінкові, якого вимагає керівне слово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керування — керува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. керування — Управление — control; management; monitoring — *Steuerung, Bedienung, Betätigung, Leitung – сукупність цілеспрямованих дій, що включає оцінку ситуації та стану об'єкта керування, вибір керівних дій та їх реалізацію. ДСТУ 2226-93. Син. управління. Гірничий енциклопедичний словник
  3. керування — КЕРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. керува́ти 1, 2; керівництво (у 1 знач.). Це слово [такелаж] означає всі як єсть на кораблі приладдя для керування парусами (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. керування — див. управління Філософський енциклопедичний словник
  5. керування — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
  6. керування — Керува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. керування — КЕРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. керува́ти 1, 2; керівництво (у 1 знач.). Це слово [такелаж] означає всі як єсть на кораблі приладдя для керування парусами (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  8. керування — Керува́ння, -ня с. Управленіе. Желех. Словник української мови Грінченка