керівничий
КЕРІВНИ́ЧИЙ, а, е, розм.
Те саме, що керівни́й 1.
Він розповів Чайці те, про що міркувала того ж дня невеличка, та дуже відповідальна нарада робітників місцевих керівничих органів (Д. Бузько);
// у знач. ім. керівни́чий, чого, ч. Керівник; начальник.
Хто мій правдешній керівничий у цих справах, та чи й треба мені про це знати? (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- керівничий — -а, -е, рідко. Те саме, що керівний 1). Керівничий орган влади. Великий тлумачний словник сучасної мови
- керівничий — Керівни́чий, -ча, -че керівни́чий, -чого, -чому; -ни́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- керівничий — КЕРІВНИ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що керівни́й 1. Керівничий орган влади. Словник української мови в 11 томах