кибалочка
КИБА́ЛОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до киба́лка.
Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку (Сл. Б. Грінченка);
Кожній [дівці] хочеться, щоб їй дружки .. весільних пісень проспівали, .. щоб розплели їй косу, наділи “кибалочку”, та все з піснями (Грицько Григоренко);
Розділивши волосся на дві половини і скрутивши кожну з них у жгут, жінки намотували її на кибалочку, а поверх неї накладали очіпок, який пов'язували наміткою або хусткою (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кибалочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кибалка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кибалочка — КИБА́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до киба́лка. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку (Сл. Гр.); Кожній [дівці] хочеться, щоб їй дружки.. весільних пісень проспівали, ..щоб розплели їй косу, наділи «кибалочку», та все з піснями (Григ., Вибр., 1959, 106). Словник української мови в 11 томах
- кибалочка — Кибалка, -ки ж. Родъ головного женскаго убора. Гол. Од. 27. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Мкр. Словник української мови Грінченка