1. Словник української мови у 20 томах

кигикнути

КИГИ́КНУТИ, ну, неш, док.

Однокр. до киги́кати.

Тільки Дніпро журливо ніс свої хвилі і десь крізь сон кигикнула чайка (Б. Лепкий);

Півень кигикнув, од болю підскочив (П. Тичина);

* У порівн. Слава Богу, всі живі і здорові, то як же не взятися за щоку та не кигикнути ташанською чайкою (Григорій Тютюнник);

І хоч як вони тихо добиралися до зашпоришеного подвір'я Волошина, їх таки почула тітка Ганя, вийшла з хати, пізнала Данила, кигикнула чайкою і кинулась до нього з розпростертими руками (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кигикнути — киги́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кигикнути — -ну, -неш, док. Однокр. до кигикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кигикнути — КИГИ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до киги́кати. Високо під небом кигикнула чайка, блиснула срібним крилом (Вас., І, 1959, 124); Півень кигикнув, од болю підскочив (Тич., І, 1957, 247). Словник української мови в 11 томах