кигикати
КИГИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, недок.
Видавати звук “киги” (перев. про чайку).
Стрибали зайчики, били перепели, десь далеко кигикала чайка (Б. Лепкий);
На даху Хомашиної клуні кигиче сич (С. Чорнобривець);
Дівчина йде серед ночі Лісом дрімучим сама .. Сови кигичуть... (В. Бичко);
* Образно. Ах, вітре осінній, Кигичеш, на різні шумиш голоси (П. Дорошко);
– Сюди його, сюди,– повторює Тамара занепокоєно, метушливо i ще щось ласкаво кигиче (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кигикати — киги́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- кигикати — -ичу, -ичеш, недок. Видавати звук "киги" (про чайку). || Видавати звуки, схожі на крик чайки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кигикати — Киги́кати, -каю, -каєш, -кає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кигикати — КИГИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, недок. Видавати звук «киги» (про чайку). Підпадьомкали перепели, деркотіли деркачі, ..кигикали і квилили, літаючи, чайки (Стор. Словник української мови в 11 томах
- кигикати — Кигикати, -ги́чу, -чеш, одн. в. кигикнути, -кну, -неш гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кишкам. Чуб. І. 62. Словник української мови Грінченка