кидальний

КИ́ДАЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для кидання.

Сашко вже зовсім прокинувся і, оглядаючись по хаті, шукав якогось кидального інструмента (М. Йогансен);

Розлючений Самійло кидався на діда, і прохромлював його живіт наскрізь величезними кидальними вилами, і притискав до стерні, мов Георгій Побідоносець змія (О. Довженко);

На відміну від боспорського війська, яке вело активну польову війну, в херсонеській та ольвійській піхотах, яким доводилося вести переважно протиоблогові дії, підвищилося значення кидальної зброї, поступово зникли захисні обладунки (з наук. літ.).