кидалово
КИДА́ЛОВО, а, с., жарг.
Шахрайство, ошуканство.
Кохав [Димко] її ще з першого курсу, і завжди витягав з халеп, за що Євка неодмінно платила черговим кидаловим (І. Карпа);
Він влаштовував кидалово з автомобілями, брав участь у кримінальних розбірках, одне слово, займався тим, що мовою кримінального кодексу називається шахрайством та хуліганством (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кидалово — А, с. Підлість, обман, видурювання грошей. Принаймні, вдавав це, бо кохав її з першого курсу і завжди витягав з халеп, за що Євка платила черговим кидаловом (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
- кидалово — (-а) с.; мол. Обман; отримання великої суми грошей шляхом обману. Ніколи не було такого "кидалова" — почуєш у ще одного політика (УМ, 13.09.2000); Та трапилося "класичне кидалово" — і дівка не дала, і перстень зник (Книжник, 2001, № 23). БСРЖ, 253; ПСУМС, 33. Словник жарґонної лексики української мови