кизляр-ага
КИЗЛЯ́Р-АГА́, и́, ч., іст.
Головний наглядач гарему турецького султана.
Ібрагім попросився через кизляр-агу на розмову до валіде (П. Загребельний);
Кланяючись і задкуючи, провів кизляр-ага султана в потаємні двері (Р. Іваничук);
Кизляр-ага належав до вищих посадових осіб у Константинополі, мав істотний вплив на султана (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me