кизляр-ага

КИЗЛЯ́Р-АГА́, и́, ч., іст.

Головний наглядач гарему турецького султана.

Ібрагім попросився через кизляр-агу на розмову до валіде (П. Загребельний);

Кланяючись і задкуючи, провів кизляр-ага султана в потаємні двері (Р. Іваничук);

Кизляр-ага належав до вищих посадових осіб у Константинополі, мав істотний вплив на султана (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me