1. Словник української мови у 20 томах

кийочок

КИЙО́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до кийо́к.

Весна, весна, наша весна, Та що ж ти нам принесла? Старим бабам по кийочку, А дівчатам по віночку! (з народної пісні);

По обiдi, нагодувавши сiрого, попрощавшися з ним, Iвашко та Любка вибрали в повiтцi замашнi кийочки пiдбивати горобцiв i пiшли до хати дядька Зозулi (В. Винниченко);

Пiд тьмяним лiхтарем край хiдника збентежено спиняється маленька згорблена бабця з кийочком у руцi i сумкою (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кийочок — кийо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кийочок — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. кийочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до кийок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кийочок — КИЙО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до кийо́к. Весна, весна, наша весна, Та що ж ти нам принесла? Старим бабам по кийочку, А дівчатам по віночку! (Укр.. лір. пісні, 1958, 79). Словник української мови в 11 томах
  5. кийочок — Кийо́чок, -чка м. 1) ум. отъ і. кий. 2) Небольшая палочка, обвязанная вишневыми ягодами сверху до низу, кромѣ кончика, за который держить рука. Богодух. у. Словник української мови Грінченка