кийочок

Кийо́чок, -чка

м.

1) ум. отъ і. кий.

2) Небольшая палочка, обвязанная вишневыми ягодами сверху до низу, кромѣ кончика, за который держить рука. Богодух. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кийочок — кийо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кийочок — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. кийочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до кийок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кийочок — КИЙО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до кийо́к. Весна, весна, наша весна, Та що ж ти нам принесла? Старим бабам по кийочку, А дівчатам по віночку!... Словник української мови у 20 томах
  5. кийочок — КИЙО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до кийо́к. Весна, весна, наша весна, Та що ж ти нам принесла? Старим бабам по кийочку, А дівчатам по віночку! (Укр.. лір. пісні, 1958, 79). Словник української мови в 11 томах