кика

Ки́ка, -ки

ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики! Уманск. у. и Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кика — ки́ка іменник жіночого роду дит. Орфографічний словник української мови
  2. кика — КИ́КА, и, ж., дит. М'ясо. Як дає дитині м'яса, то каже: на́ кики! на́ кики! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. кика — М'Я́СО (туша забитих тварин); М'ЯСИ́ВО розм., М'ЯСЦЕ́ пестл., КИ́КА дит. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (І. Словник синонімів української мови
  4. кика — КИ́КА, и, ж., дит. М’ясо. Як дає дитині м’яса, то каже: на́ кики! на́ кики! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах