кика

ки́ка

іменник жіночого роду

дит.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кика — КИ́КА, и, ж., дит. М'ясо. Як дає дитині м'яса, то каже: на́ кики! на́ кики! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. кика — М'Я́СО (туша забитих тварин); М'ЯСИ́ВО розм., М'ЯСЦЕ́ пестл., КИ́КА дит. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (І. Словник синонімів української мови
  3. кика — КИ́КА, и, ж., дит. М’ясо. Як дає дитині м’яса, то каже: на́ кики! на́ кики! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. кика — Ки́ка, -ки ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики! Уманск. у. и Харьк. г. Словник української мови Грінченка