кика
М'Я́СО (туша забитих тварин); М'ЯСИ́ВО розм., М'ЯСЦЕ́ пестл., КИ́КА дит. На другий день раненько встали, Огонь на дворі розвели І м'яса в казани наклали, Варили страву і пекли (І. Котляревський); Курилися раз у раз величезні огнища, де висіли на гаках кітли, оберталися рожни, де варилось і пеклось м'ясиво вбитої дичини для гостей (І. Франко); Він бажав М'ясця свіженького давненько (Л. Глібов); Як дав дитині м'яса, то каже: на кики! на кики! (Словник Б. Грінченка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кика — ки́ка іменник жіночого роду дит. Орфографічний словник української мови
- кика — КИ́КА, и, ж., дит. М'ясо. Як дає дитині м'яса, то каже: на́ кики! на́ кики! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- кика — КИ́КА, и, ж., дит. М’ясо. Як дає дитині м’яса, то каже: на́ кики! на́ кики! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- кика — Ки́ка, -ки ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики! Уманск. у. и Харьк. г. Словник української мови Грінченка