1. Словник синонімів української мови

кила

I. ГРИ́ЖА (хвороба; випнутий внаслідок неї внутрішній орган або його частина), ГИЛА́ розм., КИЛА́ розм. — Ти собі як хоч,.. а я в політику не мішаюсь; у мене грижа (О. Гончар); Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене — гила (І. Микитенко); Нажити килу.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кила — ки́ла́ іменник жіночого роду хвороба Орфографічний словник української мови
  2. кила — г. пропуклина, сов. грижа. Словник синонімів Караванського
  3. кила — -и, ж. 1》 розм., рідко. Те саме, що грижа I. 2》 Хвороба деяких рослин, що характеризується появою наростів на їх корінні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кила — КИ́ЛА́, ки́ли́, ж. 1. розм. Те саме, що гри́жа¹. – Ах, бідний, – хтось тихо простогнав у кутку. – То він же [Гопкало], мабуть, з килою (М. Руденко); Ось якось тягне він [Муравель] чергову дровиняку разів у ... Словник української мови у 20 томах
  5. кила — Випинання внутрішніх органів під шкіру або до найближчих порожнин тіла; найчастіше паховинна к., к. промежинна чи пупкова. Універсальний словник-енциклопедія
  6. кила — КИЛА́, и́, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що гри́жа¹ — Ах, бідний,— хтось тихо простогнав у кутку.— То він же [Гопкало], мабуть, з килою (Руд., Остання шабля, 1959, 209). 2. Хвороба деяких рослин, що характеризується появою наростів на їх корінні. Словник української мови в 11 томах
  7. кила — Кила, -ли ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32. Словник української мови Грінченка