килимчик
КИЛИ́МЧИК, а, ч.
Пестл. до килимо́к.
Тут були різні шовкові ковдри.., різні плетені килимчики (Олесь Досвітній);
Орися відвернулася лицем до стіни, але й на стіні, на червоному рядняному килимчику, теж гніздилося сонце (Григорій Тютюнник);
Кутасті райдужні візерунки були скрізь: на плетених кошиках, де зберігалося різне потрібне дядькові приладдя, на маленьких вовняних килимчиках, просто на аркушах паперу (Н. Околітенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- килимчик — кили́мчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- килимчик — див. орлець Словник церковно-обрядової термінології
- килимчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до килимок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- килимчик — КИЛИ́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до килимо́к. Тут були різні шовкові ковдри.., різні плетені килимчики (Досв., Гюлле, 1961, 33). Словник української мови в 11 томах