кипчацький
КИПЧА́ЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до кипчаки́.
Людиною, котра вміла розмовляти кипчацькою, був Іштван Варро (із журн.);
// Такий, як у кипчаків.
Раб підвівся, обтрусив з колін сніг, зняв з кудлатої голови стару кипчацьку шапку з облізлого заячого хутра і без страху глянув у вічі можновладному монголові (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кипчацький — кипча́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- кипчацький — -а, -е. Стос. до кипчаків. Великий тлумачний словник сучасної мови