1. Словник української мови у 20 томах

кирка

КИ́РКА, и, ж.

Ручне знаряддя для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду й т. ін. у формі загостреного з одного боку молотка або стрижня.

Гурток робочих то нахилявся, то розгинався над купою грузу, і мірно здіймались кирки й ломи (М. Коцюбинський);

З кожного двора виходив маленький гурт з кирками, сокирами, ломами, лопатами і прямував униз до Дону (Григорій Тютюнник);

Ось вам тачки, молоти, кирки. Оце ваше місце, а туди возити і скидати в машини (О. Бердник);

Я в Києві прокидаюсь від гуркоту кирки важкої (Д. Павличко);

Втрачали нюх вишколені собаки, замерзало рушничне масло, ув'язнені вороги роздовбували собі кирками ноги (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кирка — кирка – кірка Кирка – ручне знаряддя для подрібнювання, розколювання твердих порід, льоду. Кірка – верхній затверділий шар чогось, тонка кора. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. кирка — ки́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. кирка — КИРКА – КІРКА – КІРХА Кирка. Ручне знаряддя для подрібнювання, розколювання твердих порід, льоду тощо. Кірка. Верхній затверділий шар чогось, тонка кора. Кірха. Лютеранська церква. Літературне слововживання
  4. кирка — Кирка — pick, pickaxe — Hacke, Keil-hacke — ручне знаряддя у вигляді загостреною з одного боку молотка або стержня для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду тощо. Гірничий енциклопедичний словник
  5. кирка — -и, ж. Ручне знаряддя у вигляді загостреного з одного боку молотка або стрижня для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кирка — КИ́РКА (ручне знаряддя у вигляді насадженого на держално молотка, загостреного з одного чи з двох боків), МОТИ́КА, ДЗЮБА́К діал., ОСКА́РД діал., СОКИРЯ́НКА діал.; КА́ЙЛО, ОБУ́ШОК (у гірників). Дівчата будують дорогу. Виблискують гострі кирки (П. Словник синонімів української мови
  7. кирка — КИ́РКА, и, ж. Ручне знаряддя у вигляді загостреного з одного боку молотка або стрижня для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду тощо. Гурток робочих то нахилявся, то розгинався над купою грузу, і мірно здіймались кирки й ломи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах