кирпатенький

КИРПА́ТЕНЬКИЙ, а, е.

Пестл. до кирпа́тий 1.

Моя он, бач, русява, що трошки кирпатенька, у свитi та рушником пiдперезана (Г. Квітка-Основ'яненко);

Рудий, кирпатенький селянин почував себе в незвичнiй обстановцi досить кепсько (Р. Андріяшик);

Гарненьке кирпатеньке личко зникає у вікні (Ю. Мушкетик);

У хлопчика була стрижена лобата голова з великими відстовбурченими вухами і кирпатеньким веснянкуватим носиком з широким переніссям (В. Нестайко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кирпатенький — кирпа́тенький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кирпатенький — -а, -е. Пестл. до кирпатий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кирпатенький — КИРПА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до кирпа́тий 1. Двома картами заслонилася вона, виставляючи свій трохи кирпатенький кінчик носа (Мирний, III, 1954, 195); За столом сиділа кирпатенька дівчина років дев’ятнадцяти (Дмит., Розлука, 1957, 16). Словник української мови в 11 томах
  4. кирпатенький — Кирпа́тий, -а, -е Курносый. Перехрести ніс, щоб великій ріс, а то кирпатий. Ном. № 5447. ум. кирпатенький. Моя (дівчина) он бач русява, що трошки кирпатенька. Кв. І. 15. Словник української мови Грінченка